Кожен заклад сам встановлює плату за семестр, однакову для студентів з ЄС і з країн поза ЄС, – наприклад, 500 CHF у Лозаннському університеті та 2190 CHF для іноземних студентів в ETH Zurich. У Швейцарії 10 кантональних університетів, 2 федеральні політехнічні школи та університети прикладних наук – загалом понад 4000 програм. Дізнайся, коли подавати заяву, як спланувати бюджет і скільки годин на тиждень можна працювати.

Швейцарія – невелика країна з дуже сильними університетами. За даними швейцарського освітнього сервера educa.ch, ти можеш обирати з-поміж таких закладів:
Разом вони пропонують понад 4000 програм. Усі їх ти знайдеш у пошуковій системі studyprogrammes.ch.
Навчання в університетах і політехнічних школах має три рівні:
Навчальний рік поділено на осінній семестр і весняний семестр.
Швейцарія – бакалаврат
Швейцарія – програми єдиного циклу
Швейцарія – магістратура
Швейцарія – докторантура (PhD)
Централізованої системи вступу немає – кожен заклад сам встановлює правила й терміни, а ти подаєш заяву безпосередньо до нього.
Для вступу на бакалаврат тобі потрібен атестат, який заклад визнає рівноцінним швейцарському атестату зрілості (Matura). Вимоги до атестатів з різних країн (предмети, оцінки) публікує swissuniversities – переглянь розділ про свою країну, перш ніж обирати предмети в останніх класах школи.
Приклад термінів – Цюрихський університет (для вступників з іноземним атестатом):
Інші заклади мають власні терміни – перевір їх на сайті обраного закладу.
Якщо ти з країни поза ЄС/ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі), подавай заяву заздалегідь: лист про зарахування потрібен для заяви на візу, а її оформлення триває щонайменше 8 тижнів (див. розділ «Перебування та формальності»).
На більшість програм вступних іспитів немає – вирішальне значення має атестат. Виняток – медицина: ти реєструєшся через swissuniversities до 15 лютого і складаєш тест на придатність до навчання медицини (EMS).
Увага: на медицину приймають лише деяких іноземців – зокрема власників дозволу на поселення (C), які живуть у Швейцарії, або громадян ЄС/ЄАВТ, які працюють у Швейцарії за медичною професією. Якщо ти приїжджаєш до Швейцарії лише на навчання, то зазвичай цим умовам не відповідаєш.
Мова навчання залежить від регіону: німецька (наприклад, Цюрих, Берн, Базель), французька (Женева, Лозанна, Невшатель) або італійська (Università della Svizzera italiana у Тічино). Добре знання мови викладання – основна умова вступу. Кілька прикладів:
Програми англійською мовою – переважно в магістратурі. Для них зазвичай потрібен IELTS або TOEFL. Мову кожної програми можна перевірити на studyprogrammes.ch.
Швейцарія не входить до ЄС, але завдяки угоді про вільне пересування осіб громадяни ЄС/ЄАВТ не потребують візи. Натомість тобі потрібен дозвіл на проживання для осіб, які не працюють:
Студентам з країн поза ЄС/ЄАВТ ще до в’їзду потрібна національна студентська віза (типу D). Заяву подаєш у посольстві чи консульстві Швейцарії в країні свого проживання – Цюрихський університет радить зробити це щонайменше за три місяці до запланованого приїзду, а оформлення візи триває щонайменше 8 тижнів. Серед іншого тобі знадобляться лист про зарахування, підтвердження фінансових можливостей, медичне страхування зі страхуванням від нещасних випадків, план навчання, мотиваційний лист, резюме, підтвердження знання мови, підтвердження наявності житла та зобов’язання виїхати зі Швейцарії після завершення навчання. Суму коштів, яку потрібно підтвердити, встановлює кантон – наприклад, кантон Цюрих вимагає 21 000 CHF на рік, тож перевір вимоги кантону, де навчатимешся. Після приїзду протягом 14 днів ти реєструєшся за місцем проживання й отримуєш дозвіл на проживання B.
Медичне страхування у Швейцарії обов’язкове, і його потрібно оформити протягом трьох місяців після приїзду. Якщо ти приїжджаєш з ЄС/ЄАВТ, маєш Європейську картку медичного страхування (EHIC) і не працюєш, можеш попросити кантональне відомство звільнити тебе від швейцарського страхування. Студенти з інших країн також можуть подати заяву на звільнення, якщо мають приватне страхування з покриттям, рівноцінним швейцарському.
Кожен заклад сам встановлює плату за навчання, яку сплачують щосеместру. Увага: багато закладів беруть з іноземних студентів більше, ніж зі швейцарських, – і громадянство країни ЄС не дає права на нижчу ставку.
У 2026/27 навчальному році плата для іноземних студентів становить, наприклад, 2190 CHF в EPFL, 2550 CHF у Бернському університеті та 4000 CHF в USI. Портал Study in Switzerland наводить загальний діапазон 500–4000 CHF за семестр. Ці ставки однаково стосуються студентів з ЄС і з країн поза ЄС.
Швейцарія – одна з найдорожчих країн для навчання. ETH Zurich радить закласти на життя й навчання 20 000–26 000 CHF на рік. Приклад студентського бюджету на порталі Study in Switzerland – 1850 CHF на місяць, з них близько 700 CHF на житло і 600 CHF на харчування.
Почни шукати житло заздалегідь – кімнат у студентських гуртожитках мало, а ціни в різних містах дуже відрізняються. Допомогти можуть студентські житлові кооперативи та житлові бюро, наприклад WOKO у Цюриху, WoVe у Базелі та SUB у Берні, а також житлові відділи самих закладів.
Стипендії для іноземних студентів передбачені переважно для магістратури, досліджень та обмінів:
Кантональні стипендії мають у кожному кантоні різні правила. Огляд ти знайдеш на studyinswitzerland.plus.
Громадяни ЄС/ЄАВТ можуть працювати до 15 годин на тиждень під час семестру і повний робочий день під час міжсеместрових канікул. Про кожну роботу, зокрема неоплачувану, потрібно повідомляти імміграційні органи.
Студенти з країн поза ЄС/ЄАВТ теж можуть працювати до 15 годин на тиждень під час навчання, але лише через шість місяців після його початку, і їм потрібен дозвіл.
Увага: Study in Switzerland підтверджує ліміт 15 годин і шестимісячний період очікування, але не пояснює, як отримати дозвіл на роботу, – перш ніж почати працювати, уточни це в кантональному міграційному відомстві або в міжнародному відділі свого закладу.
Вакансії для студентів ти знайдеш у центрах кар’єри закладів.
Швейцарія – чому варто там працювати? (англійською)
Як знайти роботу за кордоном? (англійською)
Джерела: Європейська комісія – Study in Europe (education.ec.europa.eu/study-in-europe), Eurostat, офіційні національні портали та установи, відповідальні за освіту й перебування, Eurodesk, enic-naric.net, navchannya-v-yevropi.studies-in-europe.eu. Оновлено: вересень 2026 р.